Була весна – квітуча, напоєна запахами землі і нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу і людства, що про невелике місто Чорнобиль дізнається весь світ.

26 квітня 1986 року – одна із найскорботніших дат в історії нашого народу, спогад про яку пронизує серце гострим болем. Чорнобиль і досі є незагоєною раною.

Сьогодні Чорнобиль для нас – це майже три з половиною мільйонів постраждалих від катастрофи та її наслідків. Це майже 10 відсотків території, що зазнала прямого радіаційного ураження. Це 160 тисяч людей із 129 населених пунктів, яким довелося залишити рідні домівки і переїхати в інші місця. Та жодна статистика не скаже, скільки людських життів понівечено чорнобильським смерчем, наслідки якого ще відчуватимуть на собі майбутні покоління. Чорнобильська аварія заподіяла багато лиха і шкоди Україні. Сюди можна віднести й виведені з сільськогосподарського обігу родючі колись українські землі, і покинуті міста та села, і величезні кошти, витрачені на спорудження "Саркофага", і багато чого іншого. Але найдошкульнішого удару аварія завдала по здоров'ю українців, що не можна оцінити в грошовому еквіваленті: це стосується не тільки наших сучасників, але й багатьох (може й багатьох десятків) прийдешніх поколінь.

Ця трагедія вважається глобальною, найжахливішою катастрофою в історії людства. Масштаби її наслідків охопили майже всю земну кулю. Потерпілі – це не лише люди, які безпосередньо зазнали горя, але й ми з вами. Бо Чорнобиль, більшою чи меншою мірою, торкнувся кожного з нас. Ми, українці, повинні пам’ятати і шанувати героїв, завдяки яким сьогодні живемо. Чорнобиль був, є і буде, а тому згадувати про нього потрібно не лише раз на рік, а робити це постійно.

Пам’ять… Саме вона є рушієм еволюційного поступу в майбутнє й оберегом найвищих загальнолюдських цінностей. І якщо весь народ пам’ятатиме свою історію, він заслуговує на повагу, він вартий того, щоб дивитися у майбутнє.

Своїм відлунням Чорнобильська катастрофа спонукає до пильності. Вона знову і знову примушує замислитися над тим, що науково-технічний прогрес не тільки дає сучасній людині засоби, щоб досягти намічених цілей на шляху цивілізованого поступу, а й вимагає знаходити запобіжники, котрі дають гарантії безпеки. Втім, Чорнобиль не минув. Він промовисто нагадує про себе щодня численними проблемами у різних сферах суспільства, у долі мільйонів людей, житті кожного з нас. Глобальні трагедії наполегливо сповіщають нам, що прийшов час озирнутися і подивитися, як, за рахунок чого і для чого ми живемо.

Чорнобильська аварія – перший дзвінок у ХХІ століття. Аварiя на Чорнобильськiй АЕС стала новою вiхою вiдлiку в iсторiї атомної енергетики, показала, наскiльки небезпечна, позбавлена контролю сила атома i як неймовiрно важко вгамувати її.

У центрі світової уваги розбурхана найпотужнішим з 1923 року землетрусом Японія. Землетрус не минув без наслідків для атомної електростанції "Фукусіма–1". Ця аварія на АЕС серйозно скоректує розвиток атомної енергетики в усьому світі. Допускається – якщо наслідки руйнування "Фукусіма" будуть дуже серйозні, це може повністю зупинити розвиток ядерної енергетики в усьому світі.

Знадобилося понад тридцять років після аварії на Three Mile Island 1979 року, щоб змінилася громадська думка відносно будівництва АЕС у США. Невідомо, скільки знадобиться часу, щоб виправити негативне ставлення до атомних станцій після подій у Японії та Україні.

Проходять роки пiсля аварiї на Чорнобильськiй АЕС. От вже минає двадцять п'ятий, а буде тридцятий, шiстдесятий. Тривога не полишає людей. Нащадки не раз пом'януть нас словами гіркими й гнівними, бо відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю прийдешнім поколінням.

Напередодні річниці Чорнобильської трагедії з прикрістю можна зазначити, що вона стала поступово витіснятися з нашої пам’яті та зі справ державних іншими гострими політичними та соціально-економічними проблемами. Увага української та світової громадськості до цих проблем останнім часом притупилася. Засоби масової інформації про них згадують лише напередодні чергових дат катастрофи, хоча є про що і писати, і повідомляти повсякчас. Бо наслідки аварії на ЧАЕС і досі не ліквідовані.

Двадцять п’яті роковини Чорнобильської катастрофи мають стати для українського суспільства не приводом для певних ритуальних дійств, а, насамперед, тією критичною точкою, на яку рівняються і за якою звіряють громадянську зрілість і відповідальність перед тими, хто пішов від нас, хто з нами і хто прийде після нас.

Ми низько схиляємо голови перед учасниками ліквідації аварії на ЧАЕС, і з особливим почуттям їх вшановуєм! Велика Вам подяка і низький доземний уклін! Нехай будуть вдячні та уважні люди до Вас, щодня, щохвилини, завжди!

Нехай у цей день, День національної скорботи, тяжкі дзвони Чорнобиля відгукнуться в душах кожного з нас співчуттям і милосердям.

"Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду України є обов’язком держави " (ст. 16 Конституції України).

Про внесення зміни до статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи": закон України від 12 січня 2005 № 2321 // Голос України. – 2005. – 4 лют. (№ 21) – С. 9.

Про стан, заходи і перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи : закон України // Голос України. – 2008. – № 78. – С. 2, 3.

Про Загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки : закон України від 14 березня 2006 року N 3522-IV // Урядовий кур’єр. – 2006. – 13 квіт. (№ 70). – С. 19. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/

Рекомендації парламентських слухань "Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи": схвалено рішенням Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від 16 березня 2011 року № 91/1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу
http://expertua.info/document/archivenf/law5zwepe.htm

Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи : закон України від 28 лютого 1991 року N 796-XII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/ [останні зміни від 02.12.2010 N 2756-VI (2756-17)]

Про заходи, пов’язані з Актом закриття Чорнобильської атомної електростанції : указ Президента України від 25 вересня 2000 р. № 1084/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – 13 жовт. (№ 39). – С. 1650.

Про Звернення Верховної Ради України до парламентів країн "Великої сімки", країн-донорів Чорнобильського фонду "Укриття" та Європейського парламенту : постанова Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2004 р. № 2091 // Голос України. – 2004. – 4 лист. (№ 207). – С. 6.

Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку цієї АЕС на екологічно безпечну систему": постанова Верховної Ради України від 6 жовтня 2005 р. № 2975-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/

Про присвоєння військових та спеціальних звань учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: указ Президента України від 28 лютого 2006 року № 155 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 9. - С. 39-40.

Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: постанова Кабінету Міністрів України від 12. 07. 2005 № 562 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 28. – С. 55-56.

1. Біль і тривоги Чорнобиля / упоряд. Ю. В. Сафонов; худ. В. В. Гриценко, О. І. Нехай . – К.: Київська правда, 2006. – 288 с.

2. Білявський, Георгій Олексійович. Основи екології : підруч. / Г. О. Білявський , Р. С. Фурдуй, І. Ю. Костіков. – 3-є вид. – К. : Либідь, 2006. – 408 с.

3. Гавриленко, Олена Петрівна. Екогеографія України : навч. посіб. / О. П. Гавриленко. – К. : Знання, 2008. – 646 с. – (Вища освіта ХХІ століття). – [Сучасна екологічна ситуація в Україні: Чорнобильська АЕС, радіаційна безпека. Екологічне законодавство і право в Україні]

4. Драч, Іван Федорович. Поезія. Чорнобильська Мадонна: посіб. для 11 кл. / І. Ф. Драч. – Х. : Ранок: Веста, 2002. – 48 с. – (Літературна крамниця )

5. Екологічні наслідки радіаційного забруднення / упоряд. Т. В. Тимочко , О. Б. Гуленко. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2007. – 40 с. – (Стан навколишнього середовища; № 5)

6. Куландер, С. Жизнь после Чернобыля. Взгляд из Швеции : пер. со швед. / С. Куландер, Б. Ларссон. – М.: Энергоатомиздат, 1991. – 48 с.: ил.

7. Кулиняк, Д. І. "От Калниша вісті...": історично-докум. повість / Д. І. Кулиняк. – К.: Київська правда, 2004. – 344 с.

8. Медведєв, Г.У. Ядерный загар: сборник повестей / Г.У.Медведєв . – М.: Кн. Палата, 1990. – 416 с. – (Попул. б-ка)

9. Мужність і біль Чорнобиля: Повість-хроніка. Поеми. Вірші / ред. І.М. Римарук, С.Ю. Голик. – К.: Молодь, 1988. – 144 с.: фотоіл.

10. Одинець, М. С. Чернобыль: дни испытаний / М.С. Одинець. – М.: Юрид. лит., 1988. – 144 с.

11. Скляров, В.Ф. Завтра был Чернобыль: докум. повесть / В. Ф. Скляров. – К.: Освіта: Велес, 1991. – 240 с.

12. Тараканов, М. Л. Особая зона: докум. повесть / М. Л. Тараканов. – Киев: Воениздат, 1991. – 128 с.

13. Шухардт, Е. Голоси дітей Чорнобиля: історія тихої революції / Е. Шухардт, Л. Копелєв; пер. з нім. П. Таращука. – К.: Либідь, 1996. – 136 с.

14. Щербак, Ю.Н. Причины и последствия: роман; Черно- быль: повесть / Ю.Н. Щербак; пер с укр. К. Григорьева – М.: Сов. писатель, 1998. – 368 с.

15. Яворівський, В. Марія з полином у кінці століття: роман / В. Яворівський. – К.: Рад. письменник, 1988. – 262 с.

1. Біттнер, О. Чорнобиль болить і досі / О. Біттнер // Урядовий кур'єр. – 2008. – № 73. – С. 5.

2. Весна, отравленная страхом: Чернобыльской трагедии посвящается : [стихотворения] // Шкільна бібліотека плюс. – 2008. – № 3. – С. 86-89.

3. Віхрова, І. Правове регулювання господарської діяльності у сфері ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС / І. Віхрова // Право України. – 2010. – № 9. – С. 281-287.

4. Воротинський, С. Чорнобильська трагедія не повинна повторитися / С. Воротинський // Голос України. – 2005. – 8 жовт. (№ 190).– С. 10.

5. Гальченко, Я. 20 років Чорнобильської війни: новий аналіз причин її виникнення. Досвід прозріння і нові погляди в майбутнє / Я. Гальченко // Голос України. – 2006. – 26 квіт. – С. 1, 3-5.

6. Гардащук, Т. Чорнобильська катастрофа як каталізатор розвитку громадянського суспільства в Україні / Т. Гаращук // Сучасність. – 2006. – № 4. – С. 61-68.

7. Гіждіван, Л. Про загальні питання міжнародної відповідальності за екологічну шкоду / Л. Гіждіван // Право України. – 2010. – № 7. – С. 164-168.

8. Голова, Д. "Відчуття було таке, як на війні, – йшли, бо треба" : [спогади чорнобильця] / Д. Голова // Україна молода. – 2006. – 22 квіт. – С. 6-7.

9. Дубов, В. Випробування радіацією: до 22-ї річниці Чорнобильської катастрофи / В. Дубов // Урядовий кур’єр. – 2008. – № 79. – С. 7.

10. Завгородній, Ю. Із чорнобильського циклу "Зона поза часом": поезії / Ю. Завгородній // Сучасність. – 2006. – № 4. – С. 53-60.

11. Закрита зона : незвичайна історична подорож до Чорнобильської зони, АЕС та спустілого міста Прип’ять // Планета знань. – 2008. – № 4. – С. 8,9. : ілюстр.

12. Зятьєв, С. Чорнобиль ще довго відлунюватиме в наших долях : соціальні наслідки вибуху четвертого реактора / С. Зятьєв // Українське слово. – 2010. – 20-26 січ. (№ 3). – С. 10.

13. Качинський, А.Б. Екологічна політика й екологічна безпека України / А.Б. Качинський // Екологічний вісник. – 2006. – № 1-2. – С.24-26.

14. Киндеревич, А.В. Проблемы и перспективы экологии атомных объектов в Украине / А.В. Киндеревич // Екологічна газета. – 2009. – 13 лист. (№ 21). – С. 3.

15. Кільченко, І.О. По п'ять капель буде мало? : [радіац. захист ; йодна профілактика] / І.О. Кільченко // Безпека життєдіяльності. – 2011. – № 1. – С. 3-4.

16. Кіпоть, В. Організаційні та економічні проблеми Чорнобильського виробничо-господарського комплексу / В. Кіпоть // Економіка України. – 2004. – № 11. – С. 90-93.

17. Кондратюк, В. М. Досвід ліквідації аварії на ЧАЕС – у життєву практику : до 20-річчя аварії на Чорнобильській АЕС / В. М. Кондратюк // Безпека життєдіяльності. – 2006. – № 4. – С. 45-46.

18. Лобус, С. Подолати відчуження : ["Чорнобиль – у кожному з нас"] / С. Лобус, А. Чирва // Урядовий кур’эр. – 2007. – 31 трав. – С. 7.

19. Мельник, А.М. Шана та вдячність ліквідаторам Чорнобильської катастрофи : дати / А.М. Мельник // Безпека життєдіяльності. – 2009. – № 12. – С. 3-4.

20. Моляко, В.О. Психологічні наслідки Чорнобильської катастрофи / В.О. Моляко // Безпека життєдіяльності. – 2006. – № 3.С. – 25-29.

21. Морозюк, Н. Поняття добра і зла в чорнобильських оповіданнях Євгена Гуцала / Н. Морозюк // Дивослово. – 2007. – № 4.- С. 32-33.

22. Опришко, В. Права і обов’язки мирного атома, або Чи достатня система законодавства з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи? / В. Опришко // Освіта. – 2011. – 9-16 берез. (№ 14). – С. 9.

23. Омелянчук, І. Плюси мирного атома: енергетика / І.Омелянчук // Урядовий кур'єр. – 2007. – 18 жовт. – С.6.

24. Паламарчук, Н. Чорнобиль: 25 років болю і страждань : [про медичні проекти в Житомирській обл. та Україні] / Н. Паламарчук // Паросток. – 2010. – № 4. – С. 3-5.: фото.

25. Пам’ять Чорнобиля – пам’ять болю! / Молодь України. – 2006. – № 16. – С. 1.

26. Пересторога всій Землі : [Чорнобильська катастрофа] // Обрій. – 2007. – № 4. – С. 3-5.

27. Петрушенко, М. Давній вибух і досі тримає в напрузі : [чверті століття для ліквідації наслідків трагедії на ЧАЕС виявилося замало] / М. Петрушенко // Урядовий кур'єр. – 2011. – 4 берез. – С. 8-9.

28. Петрушенко, М. Незабудочки : [герої серед нас. Жінкам-ліквідаторам аварії на ЧАЕС низький чоловічий уклін] / М. Петрушенко // Урядовий кур'єр . – 2011. – 5 берез. – С.12.

29. Петрушенко, М. "Ніхто не думав, що хати залишаться сиротами, а села підуть у небуття" : [Чорнобиль: 25 років нашого життя] / М. Петрушенко // Урядовий кур'єр . – 2011. – 24 берез. (№ 53). – С. 17.

30. Побігай, О. Саркофаг: прихована небезпека / О. Побігай // Голос України. – 2006. – 14 груд. – С. 20-21.

31. Попович, О. Попіл Чорнобиля. 22 роки по тому: зона відчуження, яка вона сьогодні? / О. Попович // РІО . – 2008. – № 17. – С. 17.

32. Прибитько, В.М. Вчимося жити на Землі : пам'ять Чорнобиля / В.М. Прибитько // Безпека життєдіяльності. – 2011. – № 1. – С. 2-3.

33. Прокопчук, С. "Арка" надій та невизначеності : 14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС / С. Прокопчук // Урядовий кур'єр. – 2008. – 13 груд. (№ 235). – С. 10. : іл.

34. Сагайдак, С. Світ постчорнобильський і подальший / С.Сагайдак // Урядовий кур’єр. – 2006. – 4 квіт. – С. 8.

35. Саєнко, Ю. Постчорнобильський соціум: ризики та шанси виживання / Ю. Саєнко // Сучасність. – 2006. – № 4. – С. 69-86.

36. Семеренко, О. Чорнобиль – наш біль / О. Семеренко // Українське слово. – 2008. – № 17-18. – С. 4.

37. Симич, М. Чорнобиль радіаційний і духовний: як замовчувалася правда про катастрофу / М. Симич // Українське слово. – 2009. – 13-19 трав. (№ 19). – С. 6.

38. Слово "Чорнобиль" стало знаком біди // Голос України . – 2008. – № 83-84. – С. 1, 6-7.

39. Сопронюк, М.Т. Йод у житті людини / М.Т. Сопронюк // Безпека життєдіяльності. – 2011. – № 1 . – С. 35-36.

40. Стоєцький, В. Чорнобиль. Наш біль. Наша пам'ять / В.Стоєцький // Безпека життєдіяльності. – 2010. – № 5. – С. 12-13.

41. У двобої з атомною катастрофою пожежники ціною здоров’я, власних життів рятували Україну // Українське слово. – 2008. – № 17-18. – С. 10,11.

42. Фурдичко, О. "У майбутнє мало дивитись – на нього треба працювати": [Чорнобиль: 25 років нашого життя] / О. Фурдичко // Урядовий кур'єр . – 2011. – 16 берез. (№ 47). – С.18 - 19.

43. Чирва, М. Часопис пам’яті: матеріал для проведення екологічної наукової конференції / М. Чирва // Здоров'я та фізична культура. – 2008. – № 10. – С. 3-5.

44. Чорнобиль: не минуле // Голос України. – 2006. – 21 квіт. – С. 9.

45. Чучеров, М. Основні радіаційні величини та одиниці їх вимірювання / М. Чучеров // Безпека життєдіяльності. – 2011. – № 2. – С. 37-40.

46. Шершун, М. Чорнобиль у третьому вимірі / М. Шершун // Голос України. – 2008. – №. 72. – С. 3.

47. Що таке Чорнобильська аварія? // Позакласний час. – 2009. – № 5-6. – С. 43-45.

48. Янович, А. Зону лиха завойовує природа: чорнобильська зона через 22 роки після аварії / А. Янович / Карпати. Туризм. Відпочинок. – 2008. – № 6. – С. 74-79. : фото.

1. Васильєва, О. "Тут був чорнозем, а тепер Чорнобиль...": виховний захід / О. Васильєва // Шкільний світ. – 2011. – № 11. – С. 16 - 20.

2. Вербицький, В.В. Роль позашкільних закладів у подоланні негативних наслідків Чорнобиля / В.В. Вербицький // Безпека життєдіяльності. – 2006. – № 3. – С. 42-43.

3. Весна в Чорнобилі, весна: літературний матеріал // Позакласний час. – 2010. – № 3. – С. 124.

4. Весна. отравленная страхом: Чернобыльской трагедии посвя-щается : [стихотворения] // Шкільна бібліотека плюс. – 2008. – № 3. – С. 86-89.

5. Видай, О. Чорнобиль – біль моя і туга: виховний захід / О.Ви-ай // Шкільний світ . – 2011. – № 11. – С. 11 - 12.

6. Вільк, Г.М. Чорнобиль... Трагедія... Пам'ять... : виховна година-спогад / Г.М. Вільк // Розкажіть онуку. – 2008. – № 3. – С. 66-68.

7. Зайцева, Т.С. Дзвони Хіросіми, дзвони Чорнобиля: урок-реквієм до 20-річчя Чорнобильської трагедії / Т.С. Зайцева, І.О. Новікова // Фізика. Шкільний світ. – 2006. – № 9.- С. 26-32.

8. Закрита зона : незвичайна історична подорож до Чорнобильської зони, АЕС та спустілого міста Прип’ять // Планета знань. – 2008. – №4. – С. 8,9. : ілюстр.

9. Кожем’яка, О. Чорнобиль стукає у серце : [інтегрована конференція до річниці Чорнобильської катастрофи] / О. Кожем’яка, Н. Дьяченко // Історія України. – 2006. – № 13. – С. 3-20.

10. На Чорнобиль журавлі полетіли...: вечір-пам’ять // Позакласний час. – 2010. – № 3. – С. 119-121.

11. Методичні рекомендації до відзначення роковин Чорнобильського лиха // Позакласний час. – 2009. – № 5-6. – С. 109-110.

12. Мозгова, Т. Дзвони Чорнобиля: інтегрований урок / Т. Мозгова // Українська література в загальноосвітній школі – 2008. – № 4. – С. 46-49.

13. Морозюк, Н. Поняття добра і зла в чорнобильських оповіданнях Євгена Гуцала / Н. Морозюк // Дивослово. – 2007. – № 4. – С.32-33.

14. Оболоник, Т. М. Чорнобильські дзвони: сценарій / Т.М.Оболоник // Позакласний час. – 2008. – № 3. – С. 52-56.

15. Петрова,О.Ю. Чорнобиль: горе і біль: сценарій / О. Ю.Петрова // Позакласний час. – 2006. – № 5-6. – С. 23-32.

16. Поваляєва, В.М. Тести до Дня цивільної оборони в школі, присвячені 24-й річниці Чорнобильської катастрофи / В.М. Поваляєва // Безпека життєдіяльності. – 2010. – № 5. – С. 3-9.

17. Прокопенко, Л. Майбутнє без Чорнобиля : урок-реквієм / Л. Прокопенко // Шкільний світ. – 2008. – № 12. – С. 14-19.

18. П'ятикоп, Н. Чорнобиль – наша печаль і скорбота: сценарій вечора, присвяченого 20-й річниці трагедії / Н. П'ятикоп, М. Бортняк // Дивослово. – 2006. – № 4.- С. 24-28.

19. Світе, Чорнобиль – то крик мого краю, світе, Чорнобиль – то рана й твоя... : вечір-пам’ять // Позакласний час. – 2009. – № 5-6. – С. 113, 114.

20. Фесенко, С. "Чорнобиля гіркий полин на серце ліг незримо й тяжко...": матеріали до уроків екології / С. Фесенко // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2009. – № 14. – С. 12-14.: іл.

21. Цап, Л. М. Реквієм Чорнобилю : усний журнал / Л. М. Цап // Шкільна бібліотека плюс. – 2008. – № 3. – С. 84-85.

22. Чорнобиль – біль душі : сценарій // Позакласний час. – 2009. – № 5-6. – С. 111, 112.

23. Чорнобильська трагедія – біль України : сценарій години-скорботи // Позакласний час. – 2010. – № 3. – С. 123.

«А ще недавно раєм зватись варті» (К. Кутельмах);

«Діти Чорнобиля» (М. Луків);

«Дорога на Чорнобиль» (Б. Олійник);

«Дощ у зоні Чорнобиля» (М. Луків);

«Крик Чорнобиля» (Б. Олійник);

«Молитва» (П. Мовчан);

«Народичі» (М. Луків);

«Страждальна моя Україно» (сл. Г. Бідняка, муз. І. Тищенка);

«Чорний вітер» (сл. Г. Бідняка, муз. М. Тищенка);

«Чорнобильська зона» (сл. В. Крищенка, муз. Г. Тараненка);

«Чорнобиль» (Д. Павличко) та ін.

1. Громадське обєднання "Чорнобиль – Еко" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.google.com.ua/search?q=Чорнобиль-Еко

Історія створення, програми: допомога потерпілим від аварії на ЧАЕС, захист навколишнього середовища.

2. Державний департамент – Адмiнiстрацiя зони вiдчуження i зони безумовного (обов'язкового) відселення [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ic-chernobyl.kiev.ua/

3. Детально про ЧАЕС: документи, фотографії, міжнародні проекти [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.chnpp.gov.ua/

Офіційна інформація про територію, яка пережила Чорно-бильську катастрофу. Радіоекологічний стан. Пiдприємства, установи та організації. Інтерв'ю, виступи, аналітика. Матеріали про подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

4. Драч І. Чорнобильська Мадонна: поема [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=1052

5. ДСП Чорнобильська АЕС [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.chnpp.gov.ua/index.php?lng=ru

Офіційний сайт державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС. Новини. Фото. Документи. Посилання. Детально про ЧАЕС.

6. Квіти майбутнього [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.child.ukrpack.net

Благодійна організація. Соціальний захист дітей-інвалідів, напівсиріт, дітей з багатодітних і малозабезпечених родин, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

7. Міжнародна благодійна організація "Чорнобиль – Діти Чорнобиля" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.chornchildren.narod.ru/

На сайті подано інформацію про Асоціацію, її діяльність.

8. Міжнародна організація „Союз Чорнобиль” [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/28442

9. Спадок Чорнобиля: медичні, екологічні та соціально-еконо-мічні наслідки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.sukraine.kharkov.ua/

10. Чорнобильська зона [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.un.kiev.ua/ua/chornobyl/

Чорнобильська програма ООН Дайджест преси. Чорнобиль-відео. Фотоальбом.

11. Чорнобильська катастрофа [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

12. Чорнобильська трагедія [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://memorial.kiev.ua

Документи та матеріали з архівів КГБ, спогади учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, особисті історії.

1. Возняк, В.Я. Чернобыль: события и уроки. Вопросы и ответы / В.Я. Возняк, А.П. Коваленко, С.Н. Троицкий. – М.: Политиздат, 1989. – 278 с.:ил.

…Советский Союз стал первопроходцем на пути использования атомной энергетики в мирных целях. А ведь к тому моменту не прошло и 10 лет со времени трагедии Хиросимы и Нагасаки, не зарубцевались еще тяжелые раны, нанесенные этим японским городам. Но СССР стремился сделать все, чтобы убедить людей в возможности и необходимости полезного для всех применения нового вида энергетики…

Оценивая степень безопасности ядерной энергетики, следует указать, что обычные электростанции примерно в 100 раз сильнее, чем атомные, загрязняют окружающую среду вредными выбросами, в том числе и радиоактивными. …

Вслед за первой в мире советской атомной электростанцией с 1956 г. их начали строить и в других странах. …АЭС стали такой реальной силой, без которой трудно уже представить прогресс современной цивилизации…

2. Гардашук, Т. Чорнобильська катастрофа як каталізатор розвитку громадянського суспільства в Україні /Т.Гардашук // Сучасність. – 2006. – № 4. – С. 61-68.

…Вибух реактора на Чорнобильській АЕС, що стався в ніч з 25 на 26 квітня 1986 року, став не лише найбільшою техногенною катастрофою в історії людської цивілізації, а й підірвав підмурки усього радянського суспільства.

Значне погіршення екологічного стану, спричинене аварією на ЧАЕС, тривале приховування достовірної інформації та викривлення фактів… спричинили стрімке зростання громадської стурбованості станом навколишнього природного середовища в Україні другої половини 1980-х – початку 1990-х років. Аварія на ЧАЕС змусила замислитися не лише над наслідками, а й над причинами цього страшного лиха, над іншими потенційними Чорнобилями чи подібними до них за своєю небезпекою для природи й життя людини об’єктами. Саме після Чорнобиля для багатьох людей став очевидним катастрофічний стан багатьох індустріальних регіонів на одній шостій частині земної кулі. І особливо в Україні, де була сконцентрована чи не чверть промислового потенціалу СРСР.

Суспільна стурбованість стала одним із вагомих рушіїв політизації українського суспільства. Збереження та раціональне використання національних природних ресурсів, підвищення екологічної безпеки, якості життя та здоров’я населення виявилися чи не найвагомішими аргументами на шляху здобуття Україною державного суверенітету та незалежності в грудні 1991 р. …саме період початку 1990-х рр.. покликав до життя , по-перше, становлення екологістського руху в Україні, по-друге, в суспільстві відбувся двоєдиний процес, який може бути охарактеризований як "політизація екології" та "екологізація політики"…

…Становлення й розвиток екологістського руху стали невід’ємною рисою побудови громадянського суспільства в незалежній Україні.

3. Даєн, Л.А.Чорнобиль – трава гірка: док. повість : для серед. та ст. шк. віку /Л.А.Даєн; худож.-оформл. Ю.С.Ботнар. – К.: Веселка, 1988. – 176 с.: іл.

…навколо поменшало людей. Широкі, ще недавно пожвавлені проспекти й вулиці одного з найбільших київських житлових масивів – Оболоні були тепер незвично тихими…, не так уже й багато перехожих. Люди заклопотані. Обличчя не по-весняному посуворішали. Рідко побачиш дітей.

Втім, це й зрозуміло. Після аварії на Чорнобильській АЕС десятки тисяч киян літаками, поїздами, автобусами вивозили своїх дітей і онуків у різні кінці республіки, за її межі – в Москву та Ленінград, у Прибалтику та на Кавказ, навіть у Душанбе та Новосибірськ…Населення міста не знало точно реальних масштабів радіаційної небезпеки. Циркулювали різні чутки, аж до того, що, можливо, евакуюють Київ. Звісно, більшість у це не вірила. Як завжди, без перебоїв працювали заводи і фабрики, будови та інститути. Але брак чітких відомостей породжував нервозність. Дехто штучно підігрівав паніку. Між п’ятим і десятим травня 1986 року хвиля тривоги сягнула кульмінаційної точки.

У святкові травневі дні кияни виїжджали у свої приміські сади, відпочивали на природі. Вже знали, що в Прип’яті сталася аварія. Але багато хто сприймав ці повідомлення так: "Коли б щось надто серйозне, нам би сказали". В садах, на лісових галявинах, відокремлені один від одного, люди особливо не хвилювалися. Все різко змінилося п’ятого травня. Після чотирьох днів відпочинку – так склався календар святкових вихідних – прийшли на роботу. Кожен приніс із собою обмежений запас інформації і жагучий інтерес до чорнобильських подій. Ось тут і почалася детонація розмов, припущень, здогадок, версій….

…Чорнобильська аварія ще раз показала, яка грізна сила прихована в атомі. Це – в мирному атомі. А в ядерних боєголовках на недремних полігонах?

Сьогоднішній світ складний і суперечливий. У незліченних ядерних арсеналах нагромаджено колосальні запаси зброї. Вони таять у собі тисячі й тисячі катастроф, набагато страшніших від чорнобильської.

Тому наша країна, всі люди доброї волі на планеті прагнуть миру. І не тільки прагнуть. Вони борються за мирне життя для сьогоднішніх і прийдешніх поколінь.

…Мир – це життя, таке могутнє, незнищенне і непереможне, як коріння роду людського, і таке тендітно беззахисне, як вишневий цвіт під ураганним вітром.

4. Загреба, М. Пропусти Чорнобиль крізь серце: фотокнига / М. Загреба . – К.: ТОВ "Спалах", 2002. – 119 с.: фото.

…повернемося від загальносвітових проблем до нашої основної теми – до малесенької точки на світовій карті – 30-кілометрової зони відчуження Чорнобильської атомної електростанції. Точки хоча й маленької, але болючої на весь світ.

Про саму аварію, її перебіг та наслідки уже написано і ще буде написано чимало. Багато уваги при цьому приділяється подіям на четвертому блоці АЕС; пожежникам, котрі справді показали тут зразок мужності, віддавши своє життя; ліквідаторам, котрі ціною власного здоров’я понині платять за чиєсь безглуздя; фізикам-атомникам, що й досі шукають крапки над "і"…

Та майже нічого не знайдете в літературі про долю звичайних людей, яких накрила зловісна хмара радіоактивних опадів. Про тих, хто й посьогодні працює в зоні відчуження, роблячи все можливе, аби не допустити радіоактивного забруднення, зберегти здоров’я та послабити жорстокий удар "мирного атома" по поколіннях нинішніх і прийдешніх.

Майже нічого не знайдете ви і про саму зону відчуження – якось не заведено у нас про це говорити: навіщо, мовляв, торкатися наболілого?

А забувати про це не слід заради тих же прийдешніх поколінь! Навіки слід пам’ятати, що найбільша техногенна катастрофа людства у ХХ столітті зветься чорнобильською.

5. Ковалевская, Л. Чернобыль "ДСП" / Л. Ковалевская; ред. Ю. Ярмыш. – К.: Абрис, 1995. – 328 с.

…Авария на Чернобыльской АЭС – это исходный момент в череде событий в совокупности оценивающихся как катастрофа именно в силу необратимости последствий: Чернобыль вечен… Радиоактивное загрязнение огромных территорий, рек и озер, городов и сел., воздействие радионуклидов, очевидные и предполагаемые последствия, длительное проживание на загрязненных территориях миллионов людей, недостаточность милосердия и мер по спасению людей позовляют назвать масштаб Чернобыльской катастрофы планетарным, а ситуацию – чрезвычайной.

Но и через много лет после взрыва на четвертом энергоблоке программы ликвидации последствий аварии, именно аварии, а не катастрофы, продолжали прежнюю политику государства, стремясь успокоить общественное мнение, а затем убедить людей в безальтернативности ядерной енергетики и в оправданности любого риска во имя конечной цели (только какой?), снять ответственность за происшедшее с государства и его институтов, представить тревогу людей за жизнь и здоровье как неадекватную радиационной обстановке, никем не обоснованную, а поэтому свести к минимуму компенсацию за ущерб, понесенный ликвидаторами. эвакуированными и проживающими на загрязненных территориях. А коль последствия аварии подлежат ликвидации, то главная задача состоит не в создании полноценных условий для жизни, а в том, чтобы удержать людей пострадавших регионов на месте и заставить их работать в сельском хозяйстве и животноводстве.

Отсюда – и соответствующие строки для ликвидации всех последствий: два, три года, пять лет. Отсюда – и заявки на ресурсы: финансовые, материальные и людские, а не на спасение, реабилитацию и защиту.

Если же смотреть на Чернобыль как на катастрофу, то нужны: стратегическая программа на века и тактические задачи на месяцы и годы.

С 1957 года (после радиационной аварии под Челябинском) и до сих пор остаются "заповедными" районы, подвергшиеся радиоактивному загрязнению. Самое малое на сто лет закрыт для хозяйственного использования район под Гаррисбергом в США, где в 1979 году на атомной электростанции "Три Майл Айленд" произошла авария. Эти аварии по сравнению с Чернобыльской – технологические "шутки". Нам не уйти от горькой правды – развития онкологических заболеваний и генетических нарушений у людей как результат патентного (скрытого) эфекта взрыва и его последствий. Эти последствия катастрофические, именно поэтому честнее говорить не об ликвидации, а о том , как свести эти последствия к минимуму, что, например, и сделали японцы после атомной бомбардировки Хиросимы и Нагасаки…

Сегодня мы имеем еще одно порождение чернобыльской ситуации: зоны контроля – периодического (читай: опасно для проживания), постоянного (читай: особо опасно для жизни) и жесткого (читай: совершенно непригодно для проживания)…

Хочется еще раз подчеркнуть: последствия величайшей в мире катастрофы – Чернобыльской – необратимы и вечны, но мы еще не осмыслили этой главной правды. Предстоит адаптация к постчернобыльскому состоянию не только проживающих в сфере ее действия украинцев, русских, белорусов, латышей и других этносоциальных сообществ, но и всего человечества, всей биосферы.

6. Петрушенко, М. Давній вибух і досі тримає в напрузі: Чорнобиль: 25 років нашого життя : [чверті століття для ліквідації наслідків трагедії на ЧАЕС виявилося замало] / М. Петрушенко // Урядовий кур'єр . – 2011. – 4 березня. – С. 8-9.

…три головні види небезпеки від ядерного палива зруйнованого реактора: ядерна, теплова, радіаційна.

З часом до них додалося ще кілька, привнесених людьми. Маю на увазі недостатню увагу до потреб тих, хто, ризикуючи життям, гасив пожежу, і затягування ліквідаційних робіт. Тому з плином часу проблем не меншає.

Нині, напередодні 25-ти річчя трагедії, маємо згадати і вшанувати тих, хто віддав життя, рятуючи Європу, низько вклонитись нашим ліквідаторам, їхнім матерям та вдовам, чиї сини та чоловіки пішли передчасно з життя. Ця дата не може і не повинна стати лише одномоментним проявом уваги. Ситуація залишається складною, загострюється. Двадцятип’ятиріччя має дати імпульс активізації роботи з ліквідації наслідків аварії та пришвидшенню розв’язання проблем.

7. Петрушенко, М. Незабудочки : [герої серед нас. Жінкам-ліквідаторам аварії на ЧАЕС низький чоловічий уклін] / М. Петрушенко // Урядовий кур'єр . – 2011. – 5 березня. – С.12.

…У ті дні на станції вистачало вражаючих картин. Але для багатьох і досі перед очима жінки (чув, як любовно їх називали незабудочками) – приборкувачі ядерного монстра. Причин довголіття такої пам’яті багато. Мабуть, одна з найважливіших – представниці слабкої статі, як ті маленькі квіточки незабудки, вражали стійкістю і оптимізмом, наснажували на роботу, яка по суті була подвигом, сильнішу половину людства. Сьогодні Матросови жіночого роду (а вони собою захищали життя неодноразово) уже бабусі. Не кожен онук знає, що такі милі й неквапливі, вони вміють не лише кашу варити і казки розповідати. Життя багатьох з них – легенда і має оспівуватися.

8. Саєнко, Ю. Постчорнобильський соціум: ризики та шанси виживання / Ю. Саєнко // Сучасність. – 2006. – № 4. – С. 69-86.

…Чорнобиль – це також попереджувальний сигнал зростаючої загрози накопичення енергії в руках людини, яка не має чіткої уяви про наслідки невпинного нарощування енергетичної могутності.

Загальновизнано, що Чорнобиль – це найбільша техногенна катастрофа в історії людства. Із розчахнутого черева 4-го блоку Чорнобильської АЕС було викинуто в атмосферу майже 300 Мега Кюрі радіонуклідів.

"Активна стадія аварії" тривала впродовж 10 днів – викиди радіо нуклідів із пошкодженого реактора по декілька мільйонів Кюрі щодоби не припинялися від 26 квітня до 6 травня 1986 року.

Ось календарні події цього періоду